Екоактивісти закликали кандидатів у президенти публічно висловити позицію щодо 9 ключових екологічних проблем

Активісти екологічних організацій закликають кандидатів у президенти публічно висловити позицію щодо 9 ключових проблем захисту довкілля. Про це оголосили члени коаліції неурядових громадських організацій «Екологічний порядок денний для кандидатів у Президенти України» на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.

«Ми піднімаємо такі питання як зриви строків імплементації європейського екологічного законодавства, перетворення природних ресурсів на головне джерело збагачення, контроль та лобіювання інтересів представників великого бізнесу в екологічній сфері, неефективна дозвільна система, перетворення України на полігон відходів, неконтрольоване промислове забруднення, перетворення екологічної інспекції виключно на інструмент тиску на бізнес, використання екологічного податку на забезпечення потреб загального державного бюджету та збереження біорізноманіття в Україні», – розповіла Ірина Черниш, учасниця ініціативної групи «Save Dnipro».

За підсумками моніторингу програм кандидатів на сайті ЦВК,  лише третина із умовної першої десятки кандидатів передбачили будь-які згадки про екологічні та природоохоронні проблеми, додала вона.

«Ми живемо у стані екологічного «зубожіння» і нам потрібно виходити із ситуації, коли величезна кількість українських громадян позбавлені адекватного захисту своїх громадянських екологічних прав… На жаль, екологічні амбіції більшості кандидатів є надзвичайно скромними. Але увага до екологічних питань – це і можливість залучити нові пласти виборців», – зазначив Роман Зінченко, співзасновник громадської організації «Greencubator».

Одне ключових питань – моніторинг та жорсткіший контроль за промисловим забрудненням  повітря. Активісти нагадали, що, за даними ВООЗ, Україна зараз – серед 10 країн Європи із найбільшим рівнем забруднення повітря та смертністю від хвороб, спровокованих забрудненням повітря. Також дослідження показали високий рівень забруднення ґрунтів важкими металами.

«Необхідно законодавчо зобов’язати промисловість провести модернізацію підприємств та посилити контроль і штрафи за шкідливі викиди. Адже наразі мізерні штрафи та корупція заохочують продовжувати експлуатацію застарілих радянських промпотужностей до повного зношення. Це означає передчасні смерті і важкі хвороби для мільйонів українців», – наголосила Тамару Харчилаву, координаторка по роботі з місцевими громадами громадської організації «Екодія».

Наступний з рекомендованих пріоритетів – поводження з відходами. Зараз в Україні 5400 полігонів, із яких більшість не відповідає нормам безпеки, та близько 35 тисяч незаконних сміттєзвалищ. На переробку потрапляє менше 5% вторинної сировини, тоді як більше 50 заводів, які займаються переробкою, не можуть зібрати достатньо сировини в Україні і майже половину закуповують за кордоном, розповіла Іванна Давиденко, комунікаційний менеджер громадської організації «Україна без сміття».

«Зараз у Києві у нас 4 станції глибокого сортування. Вони своїми силами збирають і відправляють на переробку близько 40 тонн вторинної сировини щомісяця. Кожного дня нам пишуть люди з інших міст і питають, коли ми зможемо відкритися у них; офіси просять встановити у них баки. За останні 3 роки частота згадування екологічних тем зросла з 3% до 16% матеріалів. Це свідчить про те, що суспільство усвідомлює проблему і прагне змін», – зазначила  Іванна Давиденко.

Це також перебудова енергетики та підвищення енергоефективності. «Це дозволить нам одночасно і стати енергонезалежними, і скоротити викиди парникових газів до того рівня, до якого ми маємо прагнути як члени Енергетичного співтовариства, як партнери ЄС і відповідальна країна, яка турбується про наступні покоління», – каже Олег Савіцький, співзасновник громадської організації «Єдина Планета».

«Ми усвідомлюємо що не все про що ми говорили у компетенції президента […]. Ми не просимо кандидата зробити неможливо, але просимо публічно зафіксувати позицію щодо цих питань. Це може бути не безпосередньо у компетенції президента, але ніхто не скасовував право законодавчої ініціативи, по-друге – президент підписує закони, по-третє – президент є єдиною політичною фігурою, яка обирається всенародним голосуванням і його позицію точно враховуватиме парламент і Кабінет Міністрів», – зазначив Артем Романюков, голова правління громадської організації «Платформа Громадський контроль».

Детальний перелік екологічних питань для кандидатів оприлюднений на сайті ініціативи. На ньому активісти планують висвітлювати, хто з кандидатів та як відреагував на пропозицію.

Активісти також заапрошують штаби кандидатів у президенти та зацікавлених громадян підписати електронну петицію за чисту та безпечну енергетику.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *